…Буває,
часом сліпну від краси.
Спинюсь,
не темлю, що воно за диво,-
Оці
степи, це небо, ці ліси,
Усе
як є – дорога, явори,
Усе
моє, все зветься Україна.
Така
краса, висока і нетлінна,
Що
хоч спинись і з Богом говори…
Ліна Костенко
Музично
- пісенна культура споконвіку була невід'ємною часткою життя українців.
Свідченням того є розмаїття жанрів та тематики народної музичної творчості. В усі часи воно було зв'язком між поколіннями за допомогою пісень, які
складалися талановитими людьми і передавалися в усній формі з вуст у вуста: від
сім'ї до сім'ї, від села до села. Автор музики і слів такого музичного твору
зазвичай залишався невідомим, але твір жив і ніс в собі людям відчуття
гідності, гордості за свій народ, любові до своєї землі, будинку, матери,
Батьківщині – Україні.
Якщо уважно вслухуватися в українську
народну музику, то можна відзначити її інтонаційну самобутність, яскраву
мелодійність, виразність і текучість мелодії.